Консультаційні матеріали до бесіди з батьками
«Підготовка дитини до вступу в ДНЗ»

Прихід у дитячий садок — перший серйозний етап соціального життя дитини. До цього вона спілкувалася тільки з членами родини, сусідами або з тими, кого дорослі запрошували додому. Практика свідчить, що цілеспрямована підготовка дітей до дошкільного закладу допомагає попередити виникнення труднощів адаптації.

Основною складовою успішної адаптації є забезпечення своєчасної психологічної підготовки батьків та дітей ще до моменту відвідування дитячого закладу. Отже, з метою профілактики дезадаптації педагогами групи, яку в майбутньому буде відвідувати дитина, або практичному психологу бажано відвідати родину майбутнього вихованця і познайомитися з дитиною та умовами сімейного виховання.

Готовність малюка до відвідування садка — поняття багатопланове, а не просто набір років, навичок і умінь. Для успішної адаптації дитина повинна досягти певної стадії розвитку: фізичного, розумового і соціального.

Більшість дітей вступають до дитячого садка чи ясел у віці від 1,5 до 3 років. Але у будь-якому віці — це різка зміна звичного способу життя, по-чаток нового періоду. Далеко не всі діти легко сприймають цю зміну. Навіть для найспокійніших, урівноважених, здорових дітей період адаптації до нових умов викликає значні труднощі, не кажучи вже про більш слабких та непристосованих дітей.

Приблизно за місяць, а то і раніше, до відвідування ДНЗ батькам можна порекомендувати починати готувати дитину морально - розповісти про те, що таке дитячий садок, хто туди ходить, що там відбувається, бажано якомога частіше гратися біля нього, щоб малюк звикав до території. Проте одночасно з цим потрібно не перестаратися - не потрібно дуже часто акцентувати увагу на майбутній події, що може викликати у дитини страх і невпевненість у власних силах.

Чимало проблем, які виникають у дитини в період адаптації, можна попередити завдяки роботі з батьками. І її варто розпочинати задовго до приходу малюка в садочок. Доцільно провести бесіду з татом і мамою вже при оформленні ними документів дитини в дошкільну установу. Слід роз'яснити батькам загальні особливості перебігу адаптаційного періоду, йо-го стресогенний вплив на дитину, вірогідність порушень поведінки та погіршення стану здоров'я, тривалість і, головне, надати інформацію про те, що вони особисто можуть зробити для того, щоб цей період пройшов для їхньої дитини якомога легше.

Якщо малюка заздалегідь привчили до режиму дня, який чекає на нього в дошкільному закладі, якщо він уміє проситися в туалет, готовий до не протертої різноманітної їжі, вміє гратися з іграшками, цікавиться ними, здатен хоча б до короткочасного контакту з іншими дітьми, не боїться їх, з довірою ставиться до вихователя, то більшості проблем, пов'язаних з адаптацією, у нього не виникне.

Важливо, щоб батьки усвідомлювали майбутні зміни, турбувались про емоційний стан, який переживатиме син чи донька, залишившись без рідних, розуміли, що дитина почуватиметься впевнено, якщо вона доволі самостійна, може певною мірою обслужити себе й не почуватися залежною від чужих до-рослих.

Рекомендації батькам по підготовці до вступу малюка в дитячий садок

Як батькам визначити готовність дитини до дитячого садка?

Нові умови можуть стати для малюка надто сильним подразником, скувати його самостійність та ініціативу. Батькам слід говорити про вступ до дитячого садка як про подію радісну й очікувану, демонструючи малюкові впевненість і віру в добрий перебіг подій. Адже діти переймаються настроєм батьків, і надалі емоційний стан малюка визначатиме хід усього перебування протягом дня в дитсадку.

Консультація для батьків
«Роль улюбленої іграшки для дитини під час адаптації»

Відомо, що в житті багатьох дітей є улюблені іграшки, з якими малюки не розлучаються: з ними вони розмовляють, діляться радощами і роздумами, з ними разом сплять, їдять, беруть їх на вулицю і в дитячий садок. Це так звані «іграшки-подружки», здатні стати друзями і допомагати малюкові у важких ситуаціях. Близькість такого друга полегшує малюкові переживання небезпеки або самотності, дає відчуття своєї потрібності і самостійності.

Практично у будь-якої дитини є пара улюблених іграшок, які він регулярно бере з собою купатися, обідати або спати. Це можуть бути ляльки, звірятка або машинки, яких малюк наділяє душею і характером, і вони стають його кращими друзями. В той же час ці іграшки набувають ролі манекенів, на яких відпрацьовуються різні побутові дії: висадження на горщик, одягання-роздягання, годування з ложечки. Улюблена іграшка завжди супроводжує дитину, слідує за нею і робить її сильнішою і впевненішою в своїх вчинках.

Улюблена іграшка сприяє адаптації дитини раннього віку до дошкільної освітньої установи і необхідна дитині для комфортного самовідчуття в проблемних ситуаціях.

Аналіз літератури і спостереження за дітьми показують, що адаптація до дитячого садка – це складний процес, що супроводжується для дитини стресом і іншими негативними наслідками, тому саме в цей період улюблена іграшка може виступити як чинник, що полегшує процес адаптації.

З метою полегшення процесу адаптації дітей раннього віку до дошкільної установи можна брати з собою іграшку. Дитина самостійно вибирає улюблену іграшку, яку вона повинна принести в групу. При цьому батьки повинні говорити дітям приблизно наступне: «Малюк (звернення до дитини, яке найчастіше використовується удома), ти підріс і тепер став майже зовсім дорослим, тепер ти підеш в дитячий садок. А разом з тобою і виросла твоя улюблена собачка (ведмедик, зайчик і так далі), тому вона теж з тобою ходитиме в дитячий сад. Добре?». Також батьки спільно з практичним психологом можуть скласти «казки про улюблену іграшку», які батьки розповідали дітям безпосередньо по дорозі в дитячий садок. Протягом 30 днів з моменту надходження дитини в групу дитячого саду 1 раз на день (у другій половині дня) задавалися питання: «Як твоїй іграшці, подобається в дитячому садку? Як вона себе відчуває? Їй сумно або весело? Чим вона сьогодні займалася?» Всі бесіди з дітьми проводилися індивідуально. Крім цього, проводилися спостереження за тим, коли діти звертаються до іграшки, як часто і в які моменти. Всі спостереження практичним психологом заносились в протоколи.

На основі спостережень за взаємодією дітей раннього віку з улюбленою іграшкою були виділені наступні функції:

Діти раннього віку часто наділяють улюблену іграшку своїми рисами і «віддають» їй свої переживання.

Таким чином, введення улюбленої іграшки в процес адаптації до дошкільної освітньої установи допомагає дитині подолати різні негативні переживання, властиві дітям в даний період (страх, самоту, розлуку з батьками, зміни обстановки і режиму дня). Щоденна присутність улюбленої і давно знайомої іграшки пом'якшує проходження процесу адаптації дитини раннього віку до ДНЗ і дає малюку відчуття захищеності і безпеки.

Консультація для батьків «Хвороба малюка»

Дитина вперше почала відвідувати дитячий садок, і щойно настали перші осінні холоди, а багато дітей відразу ж почали хворіти. Та нікуди від дитячих недуг не подітися. Мамам залишається лише терпляче та з гідністю переживати всі недуги малюка, залишатися бадьорими, морально підтримувати і малюка, і решту рідних. Але багатьом це не завжди вдається? Адже тривога за здоров’я, і навіть, життя малюка інколи не відпускає тоді, коли дитина не хворіє. Мамі слід знати, що підвищена материнська тривожність може серйозно зашкодити маленькому хворому.

За довготривалими спостереженнями на 7-10 день початку відвідування дитиною дитсадка малюк хворіє на застудні захворювання, стривожені батьки звертаються до вихователів та практичного психолога з запитаннями: як урізноманітнити діяльність дитини в період хвороби і забезпечити спокій малюка протягом дня не розпестивши його, як організувати виховну діяльність не перериваючи процес адаптації?

Якщо нові іграшки дитина отримує тільки “ по святам ”, хвороба – не причина змінювати правила. І навпаки, ви маєте можливість дарувати малюку іграшки коли він здоровий. Тоді немає застережень в тому, що ви купите дитині іграшку, і під час хвороби – вона буде рада вашому подарунку.

Грати з малюком необхідно завжди, а не тільки під час хвороби. Якщо ви будете грати з малюком, дарувати подарунки тоді коли він хворіє, то це принесе менше користі. Займіть дитину, пограйтесь з нею чи почитайте книгу. Малюк з великим задоволенням прийме ліки, якщо спочатку “полікує ляльку ”.

Але, якщо дитина вимагає все більше і більше уваги, не вступайте з нею в суперечки. Домовтеся з малюком який час ви проводите з ним, а який присвячуєте справам.

Рекомендації батькам, які допоможуть не розпестити дитину під час хвороби

Консультація для батьків

«Як організувати трудову діяльність, щоб праця була для дітей не примусом, а задоволенням»

Організовуючи трудову діяльність дітей, батьки повинні враховувати їхні інтереси, уподобання, здібності, індивідуальні особливості. Дитина має докласти зусиль, наполегливості, терпіння, щоб виконати завдання. Та коли в основі завдань — інтереси дитини, це стимулює її фізичні, інтелектуальні, емоційні сили, приносить задоволення від трудового процесу і від досягнення мети. Без урахування цього трудові завдання стають нудним зобов’язанням.

Для формування позитивного ставлення дітей до трудової діяльності дуже важливо використовувати їхню ініціативу. Наповнюючи змістом трудову діяльність, батькам необхідно прагнути, щоб будь-яка справа стимулювала потребу дитини у творчому пошуку і в його реалізації. Тому перед початком роботи, визначивши мету, не поспішайте давати інструкції та вказівки. Нехай ваша дитина сама вирішить, як краще виконати доручення («Нам треба прибрати й прикрасити до свята квартиру. Подумай, як Це краще/зробити».)

Ініціативу малят, яку вони виявляють під час трудової діяльності, слід не тільки підтримувати, а й заохочувати до неї запитаннями («Хочеш допомогти бабусі?») та позитивною оцінкою («Молодець, побачила, що мамі важко, й поспішила на допомогу».)

Великі можливості для розвитку творчості закладені в художній праці. У ній дошкільнята проявляють високу зацікавленість, вона менше втомлює. Це може бути різноманітна робота з природним матеріалом, складання композицій зі свіжих і висушених рослин, а також робота з тканиною, папером, картоном.

Гра-вправа «Татові справи — мамині справи»

Мета: з’ясувати знання дітей про розподіл домашніх обов’язків у сім’ї, формувати бажання допомагати батькам.

Матеріал: картинки із зображенням предметів домашнього вжитку.

ХІД ГРИ

Варіант І. Улюблений час у кожній сім’ї — це вечірні години, коли всі повертаються додому. У квартирі стає весело, гамірно. Спочатку всі працюють, а потім відпочивають. Роздивись ці картинки і вибери лише ті, на яких зображені предмети, потрібні для роботи мамі. А тепер вибери ті, що потрібні татові. Бачиш, скільки турбот у мами і тата ще й увечері. Намагайся завжди допомагати їм.

Варіант II. Картинки треба розкласти на три групи: для мами, для тата, спільні для обох.Варіант III. Матеріал доповнюється картинками, які розповідають про вечірні години дитини. Ці зображення розкладають на три групи: для мами, для тата, для дитини.

Одержані результати вдало доповнять бесіду на батьківських зборах на тему «Трудове виховання в сім’ї». Увагу дорослих звертають на те, як рано дитина засвоїть розподіл сімейних обов’язків і як багато важить взаємодопомога в родині не лише для життя дорослих а й для виховання дітей.

Анкета для батьків