Дитина та музика

Музика для дитини - світ радісних переживань. Щоб відкрити для неї двері у цей світ,треба розвивати у неї здібності і перш за все музичний слух nf емоційний відгук. Інакше музика не виконає своєї виховної функції. Якщо дорослий якомога ближче стискається зі світом дитинства. Якщо вони разом мріють, фантазують, сміються і грають,то діти відчуваючи цю близкість дорослого, відкривають їм свої таємниці, почуття та емоції. Як це прекрасно - знайомити дітей з музикою. Діти дуже люблять слухати. Треба більше і більше співати дітям без музичного супроводу, щоб вони не тільки слухали, але й розуміли, про що ця пісня, вслуховувались у звучання слів та словосполучень.

Музика,як і художнє слово чи картина, повинна стати для дітей способом вираження почутів, настрою, Ідей. Слухання музики розвиває інтерес до неї,любов,розширює кругозор, підвищує музичне сприйняття. Музика для слухання буває вокального і інструментального. Це можуть бути пісні виконані батьками,чи музичні твори у грамзапису, ауді та відео записи. Для кращого запам’ятовування пісні,чи музичного твору,можна асоціювати його з тим,що бачить дитина навкруг себе. Намалювати те, про що вона чула. Дуже гарно запам’ятовують діти пісні з мультфільмів, тому,що вони сприймають пісню образно, відносно того чи іншого героя. Батьки повинні вчити дитину любити пісню,насамперед народну пісню, тому що народна пісня має художньо-виховну цінність.

Для розвитку ритмічного сприйняття треба користуватись музичними інструментами. Але в домашніх умовах це можуть бути такі предмети: ложки,палички, камінці,капронові пляшечки чи коробочки,яки наповнюють крупою,горохом, квасолею. І граючи на такому інструменті,дитина покращує виконання пісні,і одержує велике задоволення.

Для розвитку танцювальних навичок потрібно якомога більше розвивати у дитини потребу в рухах. Давати можливість розвивати танцювальну творчість, щоб дитина одержувала максимум задоволення.

Якщо музика визиватиме у вашої дитини позитивні емоції, вона сприйматиме навколишній світ гармонійно і оптимально.

Музичне виховання дитини в сім′ї

Діти, які частіше знайомляться з музикою, мають більш багатші почуття, вони частіше звертають увагу на почуття і переживання інших людей. Краще, швидше і повніше вбирають у себе все нове, як правило добре навчаться в школі.

Багато дітей дуже емоційні. Вони відчувають велику потребу в художніх враженнях, в активному прояві своїх почуттів. Ті, хто зблизька спостерігають за життям маленьких дітей, знають з яким натхненням малята співають, танцюють.

Зацікавленність до музики і музичні здібності виявляються у дітей по різному. Багато з них із великим інтересом слухають музику і співають, інші до музики ніби то байдужі. Іноді вважають, що такі діти від природи не музичні, у них немає слуху і розвивати його безперспективно. Така точка зору невірна. У кожної дитини можливо пробудити зацікавленність і любов до музики, розвивати музичний слух та голос. Це підтверджує життєва практика і наука. Привчати дитину до музики в домашніх умовах потрібно з самого раннього віку. Робити це потрібно різними способами: співати дитині пісні, привчати слухати платівки, музичні записи, дитячі музичні радіо та дивитися музичні телепередачі. Якщо є можливість водити дитину на концерти.

Треба прагнути до того, щоб діти не просто раділи музиці, а вчилися переживати закладенні в цю музику почуття. Треба розмовляти з дитиною, питати в неї:

-яка це музика, весела чи сумна? Спокійна чи навпаки? Що така музика може розповісти? Що під неї хочеться робити?

-пропонувати дитині самостійно дати назву музичному твору. З'ясувати, чому саме так вона хоче його назвати.

Такі питання викликають інтерес дітей до слухання і розвивають творчі здібності малечі.

Розвивати вміння емоційно переживати музику допомогає також читання казок, оповідань, тому що переданний словесно сюжет і переживання героїв дітям більш доступний.

Діти дуже люблять повторно слухати музику, яка їм сподобалась. Іноді можна загадувати загадки: співати мелодію без слів і запитати яка це пісня. Таким чином непомітно дитина привчається до музики. В наслідок такої роботи батьки зрозуміють, те що дітей без слуху немає. Є діти у яких ще не виявляються музичні здібності і треба допомогти їм розвиватися: більше співати, слухати музику, танцювати. Треба створити в сім'ї атмосферу любові до музики, схвалювати потребу дитини проявляти себе в музиці. Треба пам'ятати, що це приносить дитині радість і робить її добрішою.

Вплив музики на розвиток особистості дошкільнят

Музика - вид мистецтва, який суттєво впливає на становлення особистості. Вона збагачує почуття дитини, сприяє оволодінням вмінням відчувати ритм і мелодію твору, формує здібності адекватно реагувати на них своїм голосом і рухами, розвиває інтерес до різних музичних інструментів і бажання на них грати.

Головне в музичному розвитку дошкільнят - повести дитину в різнобарвний світ музики, навчити дитину "жити нею”. Задача педагога полягає в тому, щоб дитина робила це не тому, що так треба, а щоб дитина сказала:” Я буду робити це тому, що хочу, тому, що це мені цікаво.”

Допомогти дитині відчути красоту і силу впливу музики - це важлива задача. Музичне виховання - частина естетичного виховання дитини. Естетичне виховання проходить через ознайомлення дітей з різними видами мистецтва (музика, образотворче мистецтво, театр, хореографія, література, фольклор). Музика розвиває музичну культуру і формує позитивні якості особистості. Музика в більшій мірі, ніж інші види мистецтва, доступна дитині.

Під час слухання музики розвивається таке поняття, як емоційно образний зміст музики. Тобто діти знаходять зв׳язок між засобами музичної виразності і змістом музики. Розвиваючи виконавські навички дітей ми співаємо без супроводу.

Відомо, що пісенна творчість направлена на розвиток різних музичних здібностей. І коли вже діти мають певний досвід музичної імітації, вони можуть виконувати, наприклад музично-пісенну пластичну гру „Зайчик”, ”Зайчик-побігайчик”, „Вовчик”, „Кішка та собачка” тощо.

В музично-дидактичних іграх діти проспівують слова привітання з певною інтонацією та емоцією, вибирають потрібний темп і ритм.

Ефективними видами занять, які дозволяють дитині розкритися повніше і яскравіше як особистості, являються розвивальні, домінуючи, комплексні, тематичні заняття.

Розвитку особистості дитини сприяють дитячі музичні свята. Основа свята - це гра: веселе дійство, де є вільна музична діяльність. Викликаючи емоції радості, свята закріплюють знання дітей про оточуючий світ, розвивають мову дитини, творчу ініціативу та естетичний смак.

Підсумовуючи, скажу, що музика займає особливе місце у вихованні дітей дошкільного віку. Головний принцип - це оптимальне співвідношення навчання та творчості.

Вплив музики на емоційний стан дітей

Музика оточує нас із самого народження. Вона створює настрій, разом з нами в свята, в будні, радіє та разом з нами сумує. Музична творчість в цілому і спів зокрема, сприяє зародженню і розвитку естетичних см смаків, почуттів. Завдяки музиці дитина пізнає закони людяності, відбувається становлення моральних позицій. Психологи стверджують, що розвиток емоційної і інтелектуальної сфери дитини засобами музичного мистецтва сприяє і розвитку особистості в цілому. Шлях такого розвитку лежить в залученні дитини до активної музичної діяльності.

Використання мистецтва з метою виховання молодого покоління має тисячолітню історію. Ще в стародавній Греції Платон виділяє два методи виховання — гімнастику для виховання тіла і музику для виховання душі.

Саме маленька дитина використовує резерви свого тіла повністю. Якщо поспостерігати за дитиною, то спочатку вона досліджує свої руки й пальчики, потім її зацікавлюють такі навички тіла як борсання, хватання, перевертання, падіння, вставання, повзання, намагання дотягнутися до бажаного предмета, крутіння, ходіння, біг й стрибки. Думається, що запас енергії у дитини невичерпний, й вона повністю віддається будь-якій руховій активності. Але наступає такий момент, коли щось заважає їй в цьому процесі: надмірна опіка батьків, вступ до школи тощо. І коли дитина втрачає зв’язок зі своїм тілом, то вона , в певній мірі, втрачає відчуття свого Я, так як і значну частину своїх фізичних та емоційних сил. Тому ми повинні допомагати дітям пізнавати своє тіло, щоб вони знали про нього по максимуму й вміли його використовувати.

Для цього й зародилася тілесна терапія, яка дає можливість виразити весь спектр почуттів, думок та відносин; це тілесне відображення душевного життя людини, включаючи як тілесний прояв емоцій (результатом дисбалансу яких й стають психосоматичні хвороби), так і «дзеркало» інших підсвідомих процесів. Тобто тіло являється свого роду екраном, на який проектуються символічні посилки підсвідомості. Екран, на якому все «таємне» (підсвідоме) становиться «явним» (свідомим) або в крайньому випадку отримує потенційну можливість стати таким. Тілесна терапія спрямована на те, щоб без зайвих слів підійти до вирішення найзапутаніших життєвих та особистісних проблем дитини, розрубити «Гордіїв вузол» внутрішніх протиріч, які лежать в їх основі, при цьому не витрачаючи часу й сил на довгі та виснажливі спроби цей вузол розв’язати. Для цього можна використовувати вправи та ігри на перевтілення: дати можливість кожній дитині побути тим чи іншим предметом, твариною, рослиною, природнім явищем тощо, спробувати зобразити це за допомогою жестів, міміки, пози, ходи, рухів і т. д., а потім обов’язково запитати про те, як дітям було в цій ролі, що вони при цьому відчували.

Музика, впливаючи на пристрасті людини, може прискорити чи уповільнити пульс. Музика, спів можуть втамувати біль, відволікти, схиляти до сну, надавати естетичне задоволення, нормалізувати дихання й кровообіг, знімати втому та повертати бадьорість.

Коли ми дозволяємо звуку проникати в нашу свідомість, то це і є першим кроком до світу, до початку спілкування. Адже, всі ми добре знаємо, що більшість з нас чують лише те, що хочуть почути, відкидаючи те, що чути не хочуть. Діти ж виражають це відкрито й прямо, закриваючи руками вуха, коли не хочуть що-небудь почути, дорослі ж часто перекручують зміст почутого, тоді й виникають непорозуміння.

Звуки та почуття взаємопов’язані. Тому, дуже важливо, щоб музичний твір співпадав із настроєм слухача, тоді він залишить по собі велике враження, а твір, який дисгармує настрою, буде лише подразнювати нервову систему.

Особливості проведення музичних занять

Загальновідомо, що музика викликає у дітей від народження позитивні емоції. Коли немовляті лише кілька днів, вже спостерігається реакція завмирання на музику. Після двох – трьох тижнів життя малюк виказує орієнтувальну реакцію на музику як на звуковий подразник. А у 2-3 місяці вже реагує на специфічні особливості музики: її мелодію, ритм, силу звука.

Одже, музичний розвиток можна здійснювати майже від народження.

У дошкільному закладі ми створюємо відповідні умови , розвиваючи малюків у різних видах музичної діяльності, зокрема:

Як бачите, майже всі ті види музичної діяльності , що проводять із іншими віковими категоріями. Але в чому ж різниця, які особливості проведення занять з дітьми раннього віку?

Постійне використання наочності разом зі словом. Наочність може бути різною: іграшки об’ємні,пласкі ( із настільного театру), ілюстрації, дитячі музичні інструменти тощо. Це пов’язане із тим, що діти у цьому віці мають наочно–дійове мислення. Демонструючи наочність, необхідно дітям весь час пояснювати, що вони бачать, як це використовувати.

Саме тому, що в дітей наочно – дійове мислення, слід створювати умови для активності самих дітей. Адже тільки в дії дитина цього віку пізнає світ.Активність може бути як рухова, так і пізнавальна, мовленнєва тощо.

Основним методом роботи з дітьми раннього віку є також обов’язковий приклад дорослого: треба показувати як це робиться, тобто вихователь має танцювати , грати , співати разом з дітьми. Отже в цих групах дуже велика роль вихователя на музичних заняттях. Вихователі також мають бути позитивно емоційними на музичних заняттях, та красиво показувати рухи, адже діти наслідують їх у всьому. Вихователь – взірець для малюка.

Заняття, безумовно, мають бути ігрового характеру. Воно може будуватися на певному сюжеті, прийшов зайчик, який співає нам пісеньку (слухання), а потім ми йому ( співаємо), потім ми для нього танцюємо, а він учить нас грі, або граємо з ним в гру.

Завдяки тому, що заняття може будуватися на сюжеті, допускається його гнучка структура (не так, як у садкових групах).

Як підготувати дитину до свята

Шановні батьки, підготовка дитини до свята, очікування свята — це велика відповідальність, психологічне навантаження. Пропонуємо поради, які допоможуть вам підготувати дитину до свят.

ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД ДИТИНИ

Зачіска дитини та макіяж повинні бути безпечними (обережно алергія).

Одяг (костюм) дитини повинен бути зручним, святковим, безпечним (без гострих, колючих прикрас), відповідати розміру.

Взуття: чешки або інше взуття, в якому зручно виконувати музично-ритмічні рухи. Щоб переконатись, що дитині буде комфортно — треба завчасно приготувати костюм, дати можливість дитині в ньому походити вдома.

РОЗУЧУВАННЯ РОЛІ

При написанні сценаріїв свят враховується програмові вимоги, вікові можливості, творчі здібності дітей, досвід педагога та умови (музичний зал).

Під час розподілу ролей враховується бажання, творчі здібності дітей. Щоб дитина почувала себе впевнено допоможіть їй передати характер ролі за допомогою інтонації, міміки, рухів; вивчіть слова віршів, пісень. Запропонуйте їй уявити себе артистом, який виступає на сцені, перегляньте телепередачі за участю дітей, зверніть увагу дитини як треба танцювати, співати і т.д. Потренуйтеся перед дзеркалом.

За потреби отримайте консультацію вихователя, музичного керівника, психолога.

ПРИСУТНІСТЬ БАТЬКІВ

Пишайтеся своєю дитиною, будьте прикладом для неї.

Якщо у вас немає можливості бути присутнім на святі — підготуйте до цього дитину, поясніть причину.

ПЕРЕГЛЯД СВЯТА

Приходьте за 10-15 хвилин до початку свята.

Зніміть верхній одяг, перевзуйтеся або одягніть бахіли.

Огляньте виставку поробок.

До зали заходьте після запрошення.

Вимкніть мобільний телефон.

Не коментуйте виступи дітей під час свята.

Не відволікайте увагу дітей зауваженнями, проханнями позування перед камерою — це може мати небажані наслідки.

Підтримуйте виступ дітей оплесками.

Після закінчення свята дочекайтесь коли діти вийдуть до групи.

Якщо у вас є бажання продовжити свято вдома, ви можете забрати дитину, попередивши вихователя і зробивши запис у «Зошиті тимчасової відсутності дитини».

Кількість присутніх дорослих обмежена до 2-х осіб від родини у зв’язку з площею приміщення та вимогами з безпеки життєдіяльності.

Якщо ваша дитина під час свята, побачивши вас може відмовитись від виступу або розплакатись, чи у вас склалися особливі обставини і ви прийшли з маленькою дитиною — пропонуємо свято подивитись у фойє. Сприймайте своїх дітей такими, якими вони є. Вони мають бути впевнені в вашій любові в будь-яку хвилину. Пам’ятайте, що вашу дитину навчають не ваші слова, а ваш особистий приклад, ваша поведінка та душевна доброта.

Чому важливо співати дітям колискові

Із самого дитинства, людина пам’ятає, дорожить, тримає у свідомості голос мами. Мелодія колискової надовго залишається в підсвідомості. Колискові пісні пишуть, використовуючи нотки самої чистої любові, збираючи їх у гармонію ніжності. Щось магічне зберігає в собі мелодія колискової. Вона утішає, заспокоює, змушує забути про біль, допомагає заснути.

Коли дитина зовсім мала, вона звикає відразу до певного тембру голосу, що буде служити для неї свого роду знаком, або символом безпеки, спокою. Діти — дуже емоційні, їх ніхто не навчив ще тому, що емоції потрібно стримувати, тому вони всі їх моментально показують. Найменший дискомфорт і відразу жалібний плач вибухає по всій окрузі, але як тільки зробити для неї що-небудь приємне, як зразу з’являється на її обличчі посмішка. Тому, коли дитина чує спокійну, м’яку пісеньку, що наспівує рідний голос мами, їй стає дуже добре, комфортно, маля легко заспокоюється й швидко засинає. Дуже зворушливо слухати, як батьки співають тихенько колискові для своїх малят. Здається, нібито вся ніжність світу збирається над теплою постіллю в такі моменти.

Як тепер не визнати чарівних властивостей колискових. І слова й музика в цих піснях спрямовані саме на те, щоб відшукати спокій у душі, зберегти його там на якийсь час. Колискова — це магія. Одні з найдужчих емоцій, почуттів, такі як — пещення, любов, турбота, ніжна тривога народжуються в душі співаючих і слухаючих. Зумійте правильно скористатися цими чарами.

Насамперед , колискова допомагає зовсім крихітному маляті надалі швидше навчиться розмовляти, і сприймати мова, що він чує. Плавне, повільне звучання часто повторюваних слів, друкується в підсвідомості, і спливають пізніше, полегшуючи перші спроби дитини поспілкуватися за допомогою видаваних їм звуків.

Для старших дітей значення колискової трохи інше. По-перше, саме колискова допомагає дитині заспокоїться після дня, що буває й важким і стомлюючим. Маля часто переповнене враженнями й емоціями, йому важко буває просто перейти в спокійний стан відпочинку.

Колискова розслаблює, допомагаючи в цьому — причому не тільки словами й мелодією. У багатьох родинах щовечірня колискова — це ритуал. Дитина знає вже, що зараз мама проспіває пісеньку — і всі тривоги й турботи будуть забуті до ранку. Можна закрити очі й заснути адже мама — найдорожча й рідна істота — за допомогою колискової переконує в тім, що все добре й сон не буде порушений.

Друге значення колискової складається для дитини в одержуваній їм з пісні інформації. Безглуздих колискових не буває. Так що ці пісні є, по суті, кодом, покликаним донести до дитини необхідний обсяг інформації. А ще їх уважають чудовим терапевтичним засобом.

По заявах медиків, колискові здатні служити профілактикою рухових і мовних розладів, а, крім того, вони благотворно впливають на надмірно вразливих, нервових,дітей, або ж пережили травму чи стрес. Так що колискові пісні не тільки принесуть дитині гарний настрій, але й допоможуть виростити її здоровою.

Як розвивати музичні здібності дитини?

Музика для малюка – чарівний світ радісних почуттів і переживань. Але цей світ лише тоді стане зрозумілим і близьким, коли в дитини будуть розвинуті музичні здібності й насамперед музичний слух та емоційна чутливість.

Чи можна розвинути музичні здібності у дітей? Які види художньої діяльності найбільш доступні дошкільникам? Коли і як прилучати малят до музики? Цій багато інших запитань ставлять батьки. Що ж, знати це справді дуже важливо.

На думку вчених музичний розвиток починається дуже рано. Пригадайте, як сприймало музику ваше немовля, коли йому ще й року не було: воно немов завмирало, реагувало усмішкою, окремими рухами. Спершу ви спонукали маленького плескати в долоньки, розгойдувалися в такт музики, а дещо пізніше помітили, що воно й саме цього прагне. А як люблять трохи старші малята дитячі пісеньки, мультфільми, в яких багато музики!

Розвиток музичних здібностей може здійснюватися в різноманітній діяльності, яку організує з дитиною дорослий: під час занять співами, ритмікою, танцями, слухання музики, гри на інструментах.

Насамперед треба розвивати емоційну чутливість до музики, що починається з уміння сприймати контрастний настрій (характер) пісень та інструментальних п’єс. Усі діти виросли під колискову музику. Вона заспокоювала, заколисовувала, створювала приємний стан. Під мамин спів дитина спокійно засинала і, як правило, міцно спала.

Ось ви ввімкнули програвач чи магнітофон. Подивіться, як поводиться дитина під час слухання музики, чи захоплена вона твором, який слухає. Про це можна судити за її позою, рухами, мімікою, жестами. Уже в дошкільні роки у дитини з’являються улюблені твори, вона хоче їх слухати, радіє, коли вони звучать. Маля захоплює звучання власного голосу чи музичного інструменту. Йому потрібна різна музика: весела, сумна, повільна, швидка тощо.

Щоб посилити сприймання музичного твору, можна використовувати музику як фон при розгляданні художньої картини або слуханні казки, при малюванні чи ліплені.

Чим частіше звучить музика, доступна дитині, вдома, тим більше шансів виховати в малюка любов до неї.

Музика в житті малюка

Музика, як вид мистецтва, повинна увійти в життя дитини із самого народження.

Батьки мають право запитати: "А це не зарано?". На це питання можна відповисти так: "Ні не зарано, а може трішечки пізно". Вчителями доведено, що ще до народження дитина сприймає не тільки голос матері, але і деякі звістки іззовні. Це говорить про те, що музика, музичне мистецтво ближче дитинці, ніж інші види мистецтва, томущо слуховий аналізатор дитини починає формутися одним із перших. Для дітей раннього віку інтонаційна виразність музики, близька до інтонації голоса людини і має велике значення. Вона благодійно діє на настрій дитини, викликає перш за все почуття задоволення. Постійні позитивні реакції на музику впливають на формування емоційної свери дитини. Музичне сприйняття музики дитиною підвищує більшість процесів формування його організму та психіки. Різноманітні рухові реакції малюка, які викликають музичні звуки, говорять про прямий зв׳язок музики з фізичним розвитком людини. Музичні здібності у дитини можуть виявлятися дуже рано, а їх відсутність не можна вважати дійсним. Тількі ваша турбота про залучення дитини до музики зможуть закластив у дитині „ядро” музичності. Для цього наберіться терпіння. На першому етапі вам потрібно 3-5 хвилин.

Нагадую про те, що ваше завдання навчити дитину уважно слухати музику, розвивати у неї співучі навички і вміння ритмічно рухатись під музику. Але більшість батьків такої освіти не мають, та це і не обов׳язково. Достатньо вміти чисто співати, правило інтонувати музичні мелодії, виразно виконувати танцювальні вправи. Не обов׳язково повторювати репертуар, з яким дитину ознайомлюють в дитячому садку.